Діагностика та лікування панкреатиту

Панкреатит займає одне з провідних місць у патології ШКТ; як правило, захворювання має вторинний характер і розвивається на тлі постійного застою жовчі. При такому діагнозі, як панкреатит симптоми та лікування залежать від основного захворювання, а діагностика та терапія вимагають професіоналізму та досвіду. Приватна клініка «Твій лікар у Варшаві» пропонує кваліфіковану допомогу за лояльними розцінками: провідні фахівці з гастроентерології поганого не порадять!

Що таке панкреатит

Панкреатит – загальне найменування запальних процесів у підшлунковій залозі, спричинених надлишковою продукцією та передчасною активацією протеолітичних ферментів. За останні 30 років захворюваність зросла вдвічі, причому хвороба різко помолодшала: якщо раніше панкреатит вважався проблемою літніх людей, то зараз хворіють і люди середнього віку – найактивніша та найпрацездатніша частина населення.

Симптоми панкреатиту

Клінічна картина панкреатиту відрізняється різноманітністю; якщо набрати в пошуковій системі за кількістю запитів панкреатит симптоми лікування, може здатися, що йдеться про різні захворювання. Єдине, на чому сходяться всі джерела, це основний симптом панкреатиту – біль у животі, але щодо локалізації та інтенсивності хворобливих відчуттів є нюанси.

Найчастіше пацієнти скаржаться на ріжучі або тупі болі в лівому підребер’ї, що віддають у грудну клітку або під лопатку, рідше – в здухвинну ділянку, пах і промежину; також біль буває що оперізує, зміщується у праве підребер’я або немає чіткої локалізації. Інтенсивний больовий синдром аж до шоку виникає при гострому панкреатиті та часто супроводжується вегетативними порушеннями – почастішанням дихання та пульсу, серцебиттям, задишкою, аритмією та зниженням тиску; у хворого може підвищуватись температура.

При хронічному панкреатиті відзначаються періодичні напади болю, пов’язані з їдою: дискомфорт і почуття тяжкості посилюються після їжі або в положенні лежачи на спині. Особливо гостро організм реагує на гострі, жирні, смажені та солоні страви, спиртні напої та продукти, що стимулюють виділення жовчі; іноді спостерігаються голодні болі, що тягнуть (виразкоподібний синдром).

Болючість живота поєднується з нудотою, гикавкою та блюванням, до блювотних мас домішується жовч. Блювота призводить до зневоднення та втрати електролітів, у хворого загострюються риси, колір обличчя стає сіро-землистим, на язику з’являється наліт, на шкірі виступає холодний липкий піт.

Порушення секреції панкреатичних ферментів очікувано призводить до розладів травлення, проте прояви диспепсії при гострому та хронічному панкреатиті будуть різними. При гострому панкреатиті порушується скорочувальна функція ШКТ, кишківник переповнюється газами, черевна стінка стає напруженою, може спостерігатися пронос чи запор; з’являються синюшні плями області пупка.

При хронічному панкреатиті диспепсичні розлади поступово прогресують; на ранніх стадіях переважають дискінезія 12-палої кишки, що викликає рефлюксні явища – печію, відрижку, нудоту. Дистрофічні зміни функціональної тканини та що наростає секреторна недостатність проявляються періодичними нападами блювання, метеоризму та діареї; фекалії набувають глинистого кольору і смердючого запаху, в калових масах з’являються фрагменти неперетравленої їжі; у 30-40% пацієнтів спостерігається помірна жовтяничність шкіри та склер.

Приблизно в половині випадків через недостатню секрецію інсуліну виникає гіперглікемія, яка при значному ураженні секреторної тканини переростає в цукровий діабет II типу. На пізніх стадіях захворювання болі слабшають; переважають прояви ферментної недостатності. Порушення процесів всмоктування у тонкому кишківник призводить до виснаження, астенії, остеодистрофії та погіршується згортання крові.

Види панкреатиту

Панкреатит протікає у гострій та хронічній формі; для першого характерна різка маніфестація, для другого – тривала субклінічна течія або стерта симптоматика з періодичними загостреннями. Хронічний панкреатит також може бути наслідком раніше перенесеного гострого панкреатиту та прогресуючих дегенеративно-дистрофічних змін підшлункової залози; за характером переродження тканин розрізняють кілька різновидів хронічного панкреатиту:

  • індураративний – заміщення загиблих секреторних клітин щільною сполучною тканиною;
  • кальцифікуючий – фіброз підшлункової залози з утворенням конкрементів та вогнищ звапніння в ділянках крововиливів та некрозу;
  • обструктивний – провокується закупоркою панкреатичних проток жовчним камінням у хворих;
  • кістозний – виникає при вираженому рубцевому стенозі вивідних проток; вищерозташовані відділи при цьому розширюються і формують псевдокісти;
  • псевдопухлинний – розвивається на тлі проліферативного запального процесу з переважним ураженням головки залози.

Фактори ризику

Розвиток панкреатиту пов’язаний з дією ушкоджуючих факторів, що викликають спазм вивідних проток та утворення конкрементів. Моторику проток пригнічує алкоголь, тютюновий дим, продукти життєдіяльності бактерій та паразитів, а також деякі ліки – антибіотики, нітрофурани та сульфаніламіди, тіазиди, меркаптопурини, кортикостероїди, цитостатики та контрацептиви. При аутоімунних патологіях залозисту тканину руйнують токсини лейкоцитів, а при спадкових ферментопатіях, розладах травлення та обміну речовин – продукти неповного обміну.

Нераціональне харчування – ще один чинник ризику, причому шкідливе як переїдання, а й тривале голодування; мабуть, дефіцит білка, вітамінів та антиоксидантів підвищує ймовірність кальцифікуючого панкреатиту незалежно від калорійності раціону. Передозування препаратів кальцію та вітаміну D, гіперфункція паращитоподібної залози сприяють згущенню та застою секрету, закупорці проток та утворенню конкрементів.

Причини панкреатиту

Панкреатит відноситься до поліетиологічних захворювань – це означає, що хвороба виникає через багато причин, серед яких основне значення відводиться зловживання спиртним. До 45–90% випадків гострого панкреатиту з переходом у хронічну кальцифікуючу форму пов’язані із систематичним вживанням алкоголю у дозах понад 20 г чистого спирту. Крім іншого, серед любителів випивки відзначають ранній дебют захворювання – у 35-40 років, тоді як у людей, що не п’ють, панкреатит розвивається після 65 років і пізніше.

Серед інших причин панкреатиту відзначають зворотне закидання жовчі, яке відзначають у 35% пацієнтів, головним чином у жінок, які страждають на жовчнокам’яну хворобу. До інших причин, що провокують розвиток запального процесу, відносять патологічні стани, що порушують моторику панкреатичних проток:

  • травми та рубцеві зміни панкреатичних проток;
  • невдала операція з видалення пипка 12-палої кишки з пошкодженням сфінктера;
  • тривалого прийняття ліків;
  • інфекційні та паразитарні хвороби;
  • аутоімунні стани та алергії;
  • гормональні збої та розлади обміну речовин;
  • анатомічні аномалії та супутні патології ШКТ

Перебіг та наслідки панкреатиту

Застій панкреатичного секрету призводить до активації ферментів, самоперетравлення тканин підшлункової залози та розвитком запалення. Пошкодження судин провокує кровотечі, виразки та ерозії слизових оболонок ШКТ; патологічні зміни у тканинах провокують різні ускладнення:

  • жовтяниця, стеноз сосочка 12-палої кишки та токсичний гепатит – при стисканні загального жовчного потоку псевдокистами та конкрементами;
  • асцит із наростаючою дихальною недостатністю – при стисканні ворітної та селезінкових вен;
  • залучення до запального процесу сальника з сумкою, очеревини та заочеревинної клітковини, брижі та печінкових зв’язок;
  • утворення вторинних вогнищ запалення у легенях, печінці, нирках та серці;
  • ферментативний перитоніт – вкрай небезпечний стан, що виникає під час розриву псевдокісти з виходом вмісту в черевну порожнину;
  • абсцеси та некрози підшлункової залози при занесенні мікрофлори з тонкого кишечника;
  • злоякісне переродження тканин при хронічному затяжному панкреатиті.

Діагностика панкреатиту

Клінічна картина панкреатиту залежить від форми та стадії захворювання, локалізації патологічного процесу, супутніх захворювань та ускладнень. Багато хвороб органів травлення мають схожі прояви; поставити діагноз за симптомами вкрай складно, тому призначають інструментальні та лабораторні дослідження:

  • клінічний аналіз крові – виявляє загальні ознаки запалення (лейкоцитоз, нейтрофілія, підвищення ШОЕ);
  • біохімічне дослідження крові – виявляється підвищена активність панкреатичних та печінкових ферментів, зростає рівень цукру та білірубіну, знижується вміст кальцію та альбумінів;
  • аналіз сечі на панкреатичну амілазу (діастазу);
  • копрограма – у фекаліях хворого визначаються м’язові волокна та крохмаль та еластаза; при втраті 85-90% секреторної функції підшлункової залози збільшується вміст нейтрального жиру та знижується концентрація еластази;
  • МРТ, КТ та УЗД підшлункової залози – візуалізуються ділянки запалення та некрозу, абсцеси, кісти, кальцинати, білкові пробки та конкременти, визначається розмір та локалізація патологічних вогнищ та каміння;
  • ФГДС – вивчення функціонального стану шлунка та 12-палої кишки;
  • ретроградна холангіопанкреатографія – дослідження панкреатичних проток із відбором проб секрету;
  • еластографія – дослідження жорсткості тканин підшлункової залози, визначення ступеня фіброзу та склерозу.

Лікування панкреатиту

Немає універсальної відповіді на питання, як лікується панкреатит – кожен випадок є унікальним, тому лікування підбирають індивідуально за результатами обстеження. У неускладнених випадках допускається консервативне лікування вдома під наглядом фахівця; за основу береться медикаментозна терапія:

  • аналгетики та спазмолітики – для зняття болю та відновлення моторики проток;
  • антибіотики та НПЗЗ – для придушення запалення та інфекції;
  • вітаміни та загальнозміцнюючі засоби – при виснаженні та синдромі мальабсорбції;
  • інгібітори протонної помпи – для зниження вироблення соляної кислоти та зняття подразнення кишечника;
  • ферментні препарати – для компенсації секреторної недостатності підшлункової залози за потреби додають інсулін.

При непрохідності проток, гнійних ускладненнях та великих псевдокістозних утвореннях із загрозою перитоніту показано госпіталізація та хірургічне втручання – санація вогнищ нагноєння та некрозу та резекція уражених ділянок органу. Низька ефективність консервативного лікування при хронічному панкреатиті також може бути показанням до операції; як правило, хворий проводить у стаціонарі близько 10 днів, післяопераційна реабілітація триває 1,5-2 місяці.

У перші два-три дні загострення важливо дотримуватися голодної дієти; після поліпшення рекомендується дробове харчування та відмова від продуктів, які подразнюють травний тракт; у стаціонарі проводять інфузійну та детоксикаційну терапію, організують внутрішньовенне харчування. З появою ознак поліпшення меню вводять пісне м’ясо і рибу, овочі, легкі супи, нежирне молоко і сир, підсушений білий хліб.

Профілактика панкреатиту

Для профілактики нападів панкреатиту доведеться радикально переглянути свій спосіб життя – відмовитися від куріння та алкоголю, організувати щадний режим дня. У період ремісії необов’язково дотримуватися суворої дієти, достатньо виключити з раціону їжу, що перевантажує печінку та підшлункову залозу:

  • жирне м’ясо, ковбаси та субпродукти;
  • соуси та гострі спеції;
  • грубі крупи та бобові;
  • промислові солодощі та здобні вироби;
  • консерви, соління та копченості
  • міцний чай та кава, солодкі соки та води.

Меню повинно містити достатню кількість білка, що легко засвоюється, вітамінів і мікроелементів; перевагу слід віддавати відвареним, тушкованим та запеченим стравам. Також постарайтеся знайти час для прогулянок на свіжому повітрі чи помірній фізкультурі, освоюйте техніки релаксації та управління стресом і не забувайте проходити контрольні обстеження: якщо вчасно скоригувати терапевтичну схему, багато рецидивів вдається уникнути.

Фахівці клініки «Твій лікар у Варшаві» охоче проконсультують вас з питань лікування панкреатиту та профілактики загострень: ми проведемо комплексне обстеження та складемо ефективну програму підтримуючої терапії, яка вас не напружуватиме: запишіться на прийом до гастроентеролога, щоб панкреатит не заважав. ви будете підкорювати світ!

Перебіг та наслідки панкреатиту

Застій панкреатичного секрету призводить до активації ферментів, самоперетравлення тканин підшлункової залози та розвитком запалення. Пошкодження судин провокує кровотечі, виразки та ерозії слизових оболонок ШКТ; патологічні зміни у тканинах провокують різні ускладнення:

  • жовтяниця, стеноз пипка 12-палої кишки та токсичний гепатит – при стисканні загального жовчного потоку псевдокистами та конкрементами;
  • асцит із наростаючою дихальною недостатністю – при стисканні ворітної та селезінкових вен;
  • залучення до запального процесу сальника з сумкою, очеревини та заочеревинної клітковини, брижі та печінкових зв’язок;
  • утворення вторинних вогнищ запалення у легенях, печінці, нирках та серці;
  • ферментативний перитоніт – вкрай небезпечний стан, що виникає під час розриву псевдокісти з виходом вмісту в черевну порожнину;
  • абсцеси та некрози підшлункової залози при занесенні мікрофлори з тонкого кишківника;
  • злоякісне переродження тканин при хронічному затяжному панкреатиті.

Діагностика панкреатиту

Клінічна картина панкреатиту залежить від форми та стадії захворювання, локалізації патологічного процесу, супутніх захворювань та ускладнень. Багато хвороб органів травлення мають схожі прояви; поставити діагноз за симптомами вкрай складно, тому призначають інструментальні та лабораторні дослідження:

  • клінічний аналіз крові – виявляє загальні ознаки запалення (лейкоцитоз, нейтрофілія, підвищення ШОЕ);
  • біохімічне дослідження крові – виявляється підвищена активність панкреатичних та печінкових ферментів, зростає рівень цукру та білірубіну, знижується вміст кальцію та альбумінів;
  • аналіз сечі на панкреатичну амілазу (діастазу);
  • копрограма – у фекаліях хворого визначаються м’язові волокна та крохмаль та еластаза; при втраті 85-90% секреторної функції підшлункової залози збільшується вміст нейтрального жиру та знижується концентрація еластази;
  • МРТ, КТ та УЗД підшлункової залози – візуалізуються ділянки запалення та некрозу, абсцеси, кісти, кальцинати, білкові пробки та конкременти, визначається розмір та локалізація патологічних вогнищ та каміння;
  • ФГДС – вивчення функціонального стану шлунка та 12-палої кишки;
  • ретроградна холангіопанкреатографія – дослідження панкреатичних проток із відбором проб секрету;
  • еластографія – дослідження жорсткості тканин підшлункової залози, визначення ступеня фіброзу та склерозу.

Лікування панкреатиту

Немає універсальної відповіді на питання, як лікується панкреатит – кожен випадок є унікальним, тому лікування підбирають індивідуально за результатами обстеження. У неускладнених випадках допускається консервативне лікування вдома під наглядом фахівця; за основу береться медикаментозна терапія:

  • аналгетики та спазмолітики – для зняття болю та відновлення моторики проток;
  • антибіотики та НПЗЗ – для придушення запалення та інфекції;
  • вітаміни та загальнозміцнювальні засоби – при виснаженні та синдромі мальабсорбції;
  • інгібітори протонної помпи – для зниження вироблення соляної кислоти та зняття подразнення кишківника;
  • ферментні препарати – для компенсації секреторної недостатності підшлункової залози за потреби додають інсулін.

При непрохідності проток, гнійних ускладненнях та великих псевдокістозних утвореннях із загрозою перитоніту показано госпіталізація та хірургічне втручання – санація вогнищ нагноєння та некрозу та резекція уражених ділянок органу. Низька ефективність консервативного лікування при хронічному панкреатиті також може бути показанням до операції; як правило, хворий проводить у стаціонарі близько 10 днів, післяопераційна реабілітація триває 1,5-2 місяці.

У перші два-три дні загострення важливо дотримуватися голодної дієти; після поліпшення рекомендується дробове харчування та відмова від продуктів, які подразнюють травний тракт; у стаціонарі проводять інфузійну та детоксикаційну терапію, організують внутрішньовенне харчування. З появою ознак поліпшення меню вводять пісне м’ясо і рибу, овочі, легкі супи, нежирне молоко і сир, підсушений білий хліб.

Профілактика панкреатиту

Для профілактики нападів панкреатиту доведеться радикально переглянути свій спосіб життя – відмовитися від куріння та алкоголю, організувати щадний режим дня. У період ремісії необов’язково дотримуватися суворої дієти, достатньо виключити з раціону їжу, що перевантажує печінку та підшлункову залозу:

  • жирне м’ясо, ковбаси та субпродукти;
  • соуси та гострі спеції;
  • грубі крупи та бобові;
  • промислові солодощі та здобні вироби;
  • консерви, соління та копченості
  • міцний чай та кава, солодкі соки та води.

Меню повинно містити достатню кількість білка, що легко засвоюється, вітамінів і мікроелементів; перевагу слід віддавати відвареним, тушкованим та запеченим стравам. Також постарайтеся знайти час для прогулянок на свіжому повітрі чи помірній фізкультурі, освоюйте техніки релаксації та управління стресом і не забувайте проходити контрольні обстеження: якщо вчасно скоригувати терапевтичну схему, багато рецидивів вдається уникнути.

Фахівці клініки «Твій лікар у Варшаві» охоче проконсультують вас з питань лікування панкреатиту та профілактики загострень: ми проведемо комплексне обстеження та складемо ефективну програму підтримуючої терапії, яка вас не напружуватиме: запишіться на прийом до гастроентеролога, щоб панкреатит не заважав. ви будете підкорювати світ!

Записатися на прийом

    © 2022 Медичний центр Варшава — «Твій лікар у Варшаві» | Політика Конфіденційності | Політика щодо файлів Cookie