Вибираємо лікарський препарат від алергії

Алергія – це надмірна, неправильна реакція імунної системи на речовини з навколишнього середовища, відомі як алергени, які в нормальних умовах організм повинен ігнорувати. Це захворювання особливо поширене в розвинених країнах. Симптоми алергії можуть виникнути в будь-якому віці, тому для багатьох є важливим питання вибору препарату від алергії.

Ефективні ліки від алергії можна знайти в кожній аптеці. Деякі з них доступні тільки за рецептом, але більшість можна купити без рецепта. Перш ніж вибрати антиалергічний препарат, варто дізнатися, у чому їх відмінність за складом та дією. Ліки від алергії можна поділити на декілька груп.

Антигістамінні препарати – найбільш численна група протиалергічних препаратів. Вони пригнічують активність гістаміна, який з’являється в організмі при алергічній реакції та відповідає за набряклість, почервоніння, бронхоспазм, шкірні висипання. Існує декілька поколінь антигістамінних препаратів. Вони відрізняються за швидкістю, тривалістю впливу та силою побічних реакцій.

Найбільш старі: клемастин, димедрол, трипролідин, гідроксизин, прометазин. Їхні виражені побічні ефекти – сонливість, запаморочення та сухість у роті, обумовлюють відпуск цих препаратів тільки за рецептом. Вони застосовуються головним чином для боротьби з алергічними реакціями, які виникають швидко, наприклад, кропив’янка із сильною сверблячкою, ринітом, кон’юнктивітом.

Друге покоління антигістамінних препаратів не має такі виражені побічні реакції, і тому вони відпускаються без рецепта. До них відносяться: цетиризин, лоратадин, фексофенадин. Лікарські засоби із цієї групи можуть застосовуватися для профілактики в сезони алергії на пилок деяких рослин.

Антигістамінні препарати третього покоління: біластин, левоцетиризин, дезлоратадин. Вони практично не взаємодіють з іншими ліками, тому їх можуть застосовувати люди із хронічними захворюваннями, такими як, наприклад, діабет.

Протиалергічні препарати місцевої дії використовуються зазвичай як доповнення до перорального лікування, у випадку сверблячки або висипу, а також алергічних реакцій у носі та очах. Серед них мазі, що містять гідрокортизон, диметинден або хлоркрезол.

Почервоніння, набряк і сльозотеча (симетрично) частіше спостерігаються в людей, які страждають на алергію на пилок трави. Для них, крім перелічених протиалергічних препаратів, також підійдуть очні краплі, що містять азеластин, олопатадин, тетрагідрозолін, кромоглікат.

Симпатоміметичні препарати – група лікарських засобів, дія яких полягає у звуженні кровоносних судин слизової оболонки носа, і тим самим зменшенні набряку слизової оболонки носа, а також придушенні утворення водянистого ексудату. Найбільше часто використовувані препарати із цієї групи: ксилометазолін, оксиметазолін, нафазолін.

Однак слід підкреслити, що вони призначені тільки для короткочасного лікування алергічного риніту (до 4 днів) через ризик розвитку хронічного риніту. У результаті, при тривалому застосуванні цього типу ліків виникає свого роду залежність: слизова оболонка носа залишається опухлою, незважаючи на відсутність алергенного фактора, і єдиний спосіб розблокувати ніс – це постійно вживати препарат.

Чи варто застосовувати кальцій? Уважається, що кальцій має протиалергічну дію. Однак усе більше досліджень доводять, що ця речовина сама по собі практично не впливає на перебіг алергічної реакції.

© 2020 Твій лікар у Варшаві