Цистит, пієлонефрит та інші захворювання сечовидільної системи

Сечовидільна система складається із нирок, сечоводів, сечового міхура та уретри. Дві нирки у формі бобів, розміром близько 10-12 см, розташовані по обидва боки від хребта, нижче від нижнього краю ребер. Сечоводи являють собою вузькі трубки з м’язовою стінкою, через які сеча тече з ниркової миски до сечового міхура. Наповнення сечового міхура викликає необхідність сечовипускання. Щоб відбулося сечовипускання, сечовий міхур стискається, і сеча витікає через уретру.

Нирки – головний орган сечовидільної системи, вони виконують важливі функції, головні з них: виведення надлишків води та продуктів обміну, підтримка водно-електролітного балансу та ін. Нирки мають величезне значення для здоров’я організму. Тому важливо, щоб нирки залишалися здоровими. Необхідно пам’ятати, що захворювання, яке виникло в будь-якій частині сечовивідної системи, несе загрозу для нирок.

Уретрит є одним із найпоширеніших захворювань, спричинених інфекціями, що передаються статевим шляхом. У чоловіків уретрит протікає з більш вираженими симптомами, ніж у жінок. Уретрит може бути результатом гонореї або хламідійної інфекції, тому вимагає ретельного лікування. Таким чином, уретрит – це запалення слизової оболонки сечівника, найчастіше спричинене мікроорганізмами.

У нормі сечовивідні шляхи стерильні, тобто в них відсутні мікроорганізми. Зараження сечового міхура зазвичай відбувається через уретру. У жінок через невелику відстань між отвором уретри, переддвер’ям піхви та заднім проходом бактерії легше потрапляють до сечового міхура. Неускладнений цистит є найпоширенішою інфекцією сечовивідних шляхів. У деяких жінок це відбувається неодноразово протягом усього їхнього життя.

Цистит – це дуже неприємне захворювання, яке має характерні симптоми:

  • сильні, постійні позиви до сечовипускання;
  • біль при сечовипусканні;
  • кров у сечі – сеча червоного або яскраво-рожевого кольору;
  • сильний запах сечі;
  • біль у тазі в жінок;
  • біль у прямій кишці в чоловіків.

Пієлонефрит – запалення в нирках, спричинене бактеріями, що найчастіше живуть у кишечнику.

Симптоми пієлонефриту:

  • біль у верхній частині спини;
  • висока температура та лихоманка;
  • нудота;
  • блювота.

Діагностика захворювань сечовидільної системи включає:

  • загальний аналіз сечі;
  • загальний аналіз крові;
  • біохімічний аналіз крові;
  • бактеріологічне дослідження сечі;
  • УЗД;
  • рентген-діагностика та ін.

Лікування інфекцій сечовивідних шляхів залежить від загального стану здоров’я та типу бактерій, знайдених у сечі. Особливий підхід потрібен, якщо в людини спостерігаються хронічні проблеми з нирками. Хронічні захворювання вимагають індивідуального добору препаратів і способу лікування. При виникненні будь-яких симптомів уретриту, циститу або пієлонефриту не потрібно займатися самолікуванням. Своєчасне звертання до лікаря дозволить діагностувати захворювання на ранній стадії та призначити ефективне лікування. 

Записатися на прийом

    © 2020 Твій лікар у Варшаві