Артеріальна гіпертензія

Артеріальна гіпертензія та методи її діагностики

Артеріальний тиск — сила, з якою кров впливає на судинну стінку. Залежить від обсягу крові, стану артерій, роботи серця. 

Має 2 крайніх значення – систолічне та діастолічне. Перше визначається роботою міокарда, а друге – тиском крові між скороченнями. Оптимальний рівень АТ – до 120/80 мм рт. ст., нормальний — до 130/85 мм рт. ст. 

Артеріальна гіпертензія – хворобливий стан організму, що проявляється постійно високими цифрами артеріального тиску: систолічного – до 140 мм рт. ст. і вище, діастолічного — до 90 мм рт. ст. і вище. Існують інші види гіпертензії – ізольована систолічна та діастолічна. 

Головний орган-мішень АТ – судини, зміни починаються в першу чергу в них. Стінка судин товщає, стає ригідною, через що підвищується навантаження на серце. Під дією навантаження стінки серця спочатку збільшуються, а потім виснажуються й стоншуються – розвивається серцева недостатність. Симптоми гіпертензії залежать від локалізації уражених судин. При ураженні артерій турбує стенокардія. Смертельні ускладнення підвищеного тиску – це інфаркт міокарда, інсульт, ураження судин ока із втратою зору, хронічна ниркова недостатність.

Одним із найефективніших методів діагностики підвищеного артеріального тиску є холтерівське моніторування. Адже АТ — це мінлива величина, на її рівень можуть впливати різні обставини та фактори.

Причиною пізньої діагностики хвороб є те, що часто високі цифри тиску залишаються безсимптомними – у таких випадках інфаркт або інсульт може відбутися на тлі «повного здоров’я». Тому важливо амбулаторно моніторувати рівень АТ.  На сьогодні існує велика кількість можливостей для ефективного контролю гіпертензії. Зміна способу життя, харчових звичок, оптимальна фармакотерапія – запорука довгого та здорового життя. 

Записатися на прийом

    © 2020 Твій лікар у Варшаві